духівництво


духівництво
(служителі релігійного культу), священство; попівство (попи)

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • духівництво — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • духівництво — а, с., збірн. Те саме, що духовенство …   Український тлумачний словник

  • духівництво — і духовенство Члени Церкви, які через висвячення (рукопокладення, постриження) отримали право й обов язок служіння Богові та духовної опіки над вірними; клир …   Словник церковно-обрядової термінології

  • духівництво біле — Духовні особи не ченці: іподиякони, диякони, ієреї, протоієреї, протопресвітери …   Словник церковно-обрядової термінології

  • духівництво чорне — Духовні особи, що прийняли чернече постриження: ченці (рясофорні, малосхимники, великосхимники), ієродиякони, ієромонахи, ігумени, архимандрити, єпископи; чернецтво, монашество …   Словник церковно-обрядової термінології

  • біле духівництво — див. духівництво біле …   Словник церковно-обрядової термінології

  • чорне духівництво — див. духівництво чорне …   Словник церковно-обрядової термінології

  • культ — у, ч. 1) Релігійне служіння божеству; релігійна обрядовість. •• Служи/телі ку/льту духівництво. 2) кого, чого, перен. Поклоніння кому , чому небудь, шанування когось, чогось. •• Культ осо/би сліпе поклоніння комусь, безмірне звеличення,… …   Український тлумачний словник

  • попівці — ів, мн. Напрям у старообрядництві, який визнає духівництво та церковну ієрархію …   Український тлумачний словник

  • хавтур — а, ч., хавту/ра, и, ж., заст. 1) Побори натурою, які брало духівництво. || Милостиня, подаяння. 2) Хабар …   Український тлумачний словник


Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.